Як відомо, у територіальному виборчому окрузі № 132 з
центром у місті Первомайськ Миколаївської області опозиційні сили домовилися
про висунення єдиного кандидата – Аркадія Корнацького. Але із самого початку
передвиборної кампанії стало ясно, що ця домовленість перетворилася на
звичайну та взаємну «обіцянку–цяцянку». Вже зараз неважко побачити протиріччя
між дружніми на публіці опозиціонерами.
Як стало відомо, член політради ВО «Батьківщина» Вадим Меріков звинуватив
Давида Макар’яна у домовленості з кандидатом в зазначеному вище територіальному
виборчому окрузі Михайлом Соколовим на предмет реєстрації останнього в окружній
виборчій комісії за квотою партії «УДАР» з метою якщо не перемоги, то
відтягнути частину голосів від пана Корнацького.
Якщо заплановані заходи пана
Макар’яна будуть реалізовані, Мерікову доведеться доповідати керівництву ВО
«Батьківщина» про зраду інтересів опозиційних сил миколаївськими «ударівцями».
Попри це, Д.Макар’ян все ж таки дав вказівку голові виконавчого комітету
обласного осередку «УДАР» Є.Шевченку всіляко сприяти М.Соколову в організації
його виборчої кампанії.
Крім зазначених
непорозумінь, які виникають в лавах опозиції, проблеми також є і в її «єдиного
кандидата» на цьому виборчому окрузі Аркадія Корнацького, якому досі не
вдається спростувати наявність подвійного громадянства.
За словами позивача
в суді до Корнацького, його опонента по 132 територіальному виборчому округу,
самовисуванця Володимира Шиманського, останній від російської сторони отримав
незаперечні, на його думку, докази того, що після 2005 року до теперішнього
часу Аркадій Корнацький користувався правами російського громадянина,
передбачені законодавством Російської Федерації. Крім цього, будучи
громадянином РФ, Корнацький сплачував податки, вів бізнес, проводив операції з
землею, перетинав кордон з російським паспортом.
Також, у нього
викликає здивування те, що судовий процес постійно затягується захисниками
А.Корнацького. В принципі, в певній мірі має рацію голова Союзу офіцерів
України Є.Лупаков, який, коментуючи репліку Аркадія Корнацького про звернення
за правдою до Міжнародного Суду, заявив, що Корнацький і без всякої міжнародної
підтримки легко зможе виграти суд, якщо його аргументи є правдою (стосовно
того, що він не є громадянином Російської Федерації).
Згідно
законодавства України, Корнацький повинен був здати російський паспорт не
пізніше ніж через рік після отримання українського громадянства, тобто не
пізніше 2006 року. Однак, він продовжував користуватися російським паспортом до
цього часу, що може бути розцінено як введення суду в оману і може стати
підставою для позбавлення Корнацького українського громадянства. Пану
Шиманському вдалося роздобути серію, номер паспорту (4604 №368494) та місце
реєстрації (м. Одинцово Московської області) громадянина Російської Федерації
А.Корнацького, котрі він також представив суду у якості доказів.
Пан Шиманський
висловлює впевненість у тому, що суд позбавить права пана Корнацького
громадянства України і, як наслідок, це призведе до сходу з виборчої гонки
останнього, оскільки, за його словами, це буде справедливо, адже така людина не
має морального права представляти інтереси людей у Верховній Раді.
Попри усі виборчі
піар-ходи і протистояння в лавах опозиції самі кандидати вкотре забувають, що
обираються вони народом й для захисту його інтересів у парламенті, а не для
отримання депутатської недоторканості. З року в рік казки про «захистимо і
допоможемо» завершуються розбитим коритом одразу ж після дня виборів.
Звісно, місце
розумній ініціативі має бути, але пам’ятаймо, що коли бояри б’ються – то з
холопів шапки летять і кому війна, а кому мати рідна.
Немає коментарів:
Дописати коментар