Сторінки

четвер, 10 жовтня 2013 р.

Дніпропетровська нерухомість «виїхала» в офшори?


У результаті «афери» громада втратила 96 об’єктів у центрі міста. Наразі вдалося повернути лише сім із них.

Міська громада Дніпропетровська несподівано втратила сотню об’єктів комунальної нерухомості, розташованих у центральних районах міста.


Дніпропетровців позбавили власності, що належить їм, за допомогою хитромудрої схеми, причому, швидше за все, тут не обійшлося без чиновників і депутатів. Нічого подібного жителі міста не бачили з часів Лазаренка. Десятки об’єктів — дитячі установи, лікарні, трамвайне депо й навіть будівля природоохоронної прокуратури були практично «подаровані» приватній фірмі в результаті банкрутства одного з комунальних підприємств міськради. Міські чиновники уклали мирову угоду з кредиторами в господарському суді, погодившись віддати нерухомість на погашення загадкових боргів. Та все ж таки відлагоджена схема цього разу дала несподіваний «збій».

Постанова суду про мирову угоду з’явилася в інтернеті, викликала гучний скандал і стала приводом для журналістських розслідувань. Як з’ясувалося, ще кілька років тому Дніпропетровською міськрадою було створено комунальне підприємство «Бюро з обліку майнових прав і діяльності з нерухомістю», яке очолив депутат від Партії регіонів Геннадій Гуфман. Така ініціатива в цілому була правильною й потрібною, оскільки навіть депутати не мали повного уявлення про те, яке майно має в своєму розпорядженні міська громада. Передбачалося, що право на оренду об’єктів нерухомості визначатиметься через аукціон, що допоможе виключити корупційні схеми й наповнить коштами міську казну.

Щоправда, потім виявилося, що виконком міськради восени 2012 року передав чимало об’єктів нерухомості зовсім іншому комунальному підприємству — «Спеціалізованій ремонтно-будівельній дільниці», яке накопичувало заборгованість. Нарешті його кредитори вирішили переуступити ці борги деяким комерційним структурам, які й звернулися до господарського суду. Цікаво, що представники міськради вважали за краще не судитися, а люб’язно уклали мирову угоду, в результаті якої комунальна власність перейшла в приватні руки. Із судової постанови випливає, що оцінна вартість 96 об’єктів нерухомості становила досить скромну суму в 42 млн 543 тисячі 856 гривень. Таким чином, вартість квадратного метра приміщень у центрі міста «потягнула» всього на 500—900 гривень. Проте, як стверджують ріелтори, насправді вона може бути набагато вищою — від 10 до 21 тисячі гривень. Якщо сюди додати вартість земельних ділянок, то загальну суму збитків можна оцінити приблизно в 1—1,5 млрд гривень. Крім того, міські юристи вважають, що комунальне підприємство не мало права нічого передавати, оскільки було лише балансоутримувачем нерухомості, власником якої є громада міста в особі міськради.

У самому комунальному підприємстві від коментарів зараз утримуються. Тим часом, як стверджують обізнані люди, об’єкти, що потрапили до рук приватної фірми, практично одразу були перепродані «добросовісним покупцям». Міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко на розпитування журналістів повідомив, що сам дізнався про цю історію... з публікацій у ЗМІ. За його словами, наразі місту вдалося повернути поки 7 з 96 об’єктів. Решта нібито перебувають у стадії оформлення документів, а тому він не сумнівається, що міська власність буде повністю повернена.

Нарешті, після публікацій у місцевих ЗМІ, «аферою» зацікавилася обласна прокуратура й виступила з грізною заявою. Незважаючи на це, представники дніпропетровської громадськості майже впевнені, що для міської громади згадані об’єкти нерухомості безповоротно втрачені. Координатор громадської організації «Форум порятунку Дніпропетровська» Василь Сухов вважає, що міську власність «поцупили» шляхом «оперативної й злагодженої співпраці міськради, органів юстиції, суду й інших організацій». Він звертає увагу на те, що вже наступного дня після прийняття постанови господарського суду місцеві органи юстиції зареєстрували право власності фірми, до рук якої перейшли міські об’єкти. Без будь-яких затримок була проведена напередодні суду й оцінка нерухомості. Підозрілими, на погляд В.Сухова, є також дії судді, якого мала насторожити незвично низька вартість об’єктів. «Я так розумію, що в цій схемі були задіяні дуже потужні сили й потужні ресурси. Ми висловлюємо занепокоєння й тривогу з приводу того, щоб розслідування цієї кримінальної справи не обмежилося лише «стрілочниками», тобто керівником комунального підприємства, який виконав не свою місію, а чиєсь завдання», — говорить В.Сухов. Він вважає, що відповісти за те, що сталося, мають «по справедливості й закону, як замовники, так і організатори всієї афери». Знайти винних, підкреслює В.Сухов, мають правоохоронні органи, в той же час заяви про те, що нерухомість повернули міській раді, — не що інше як спроба відволікти увагу громадськості. Швидше за все, вважає він, чимало об’єктів вже переоформлені на офшорні структури й нині поза юрисдикцією України.

Тим часом, редактор газети «Горожанин» Віталій Теплов звернувся з відкритим листом до голови Дніпропетровської облради Євгена Удода. Він звертає увагу на те, що на обласному рівні, судячи з усього, приховано готується аналогічна «спецоперація» із захвату комунальної нерухомості. У всякому разі, на баланс одного з комунальних підприємств, що перебуває на межі банкрутства, лише в березні були передані десятки будівель, зокрема ті, що «звільнилися» в результаті медичної реформи. Редактор газети попереджає, що підготовлюваному злочину можна запобігти. Інакше, шляхом штучного банкрутства, у дніпропетровців можуть вкрасти комунальне майно ще на 199 млн гривень. Тим паче що в реалізації нової схеми на рівні області були помічені комерційні структури, причетні до «поцуплення» міської власності. Редактор зауважує, що схема штучного банкрутства застосовувалася ще яз зухвалих 90-х, проте нинішні масштаби виявилися безпрецедентними.

Голова Дніпропетровської облради Є.Удод, у свою чергу, висловив крайнє занепокоєння загрозою народним інтересам. «Я вивчив ситуацію щодо можливих порушень і зловживань, що стосуються міста Дніпропетровська, й прийняв рішення ініціювати в нашій області мораторій на процедуру банкрутства підприємств і організацій, що є комунальною власністю», — повідомив Є.Удод у відповідному посланні. Він обіцяє, що питання про мораторій буде обов’язково винесено на найближчу сесію обласної ради.

ДО ТЕМИ

Олексій ГОНЧАРУК:

«Масштаби розбазарювання державного і комунального майна 2013 року такі ж, як і 2012-го»

Наталія БІЛОУСОВА, «День»

Про те, як розвивається ситуація із незаконним захопленням комунального та приватного майна в Україні, «День» запитав президента ГО «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам» Олексія ГОНЧАРУКА

— У кого відбирали майно у попередні роки, у того його продовжують відбирати. Але щороку з’являються нові випадки, тому загальна кількість постраждалих зростає. Водночас сказати, що 2013 року стали більше забирати, ніж 2012-го, я не можу. Тенденції до зростання немає.

— Які найпоширеніші схеми відбирання майна у інвесторів застосовують забудовники?

— Схеми — це питання другорядне. Основне — взяти гроші, пообіцяти і не побудувати. Є різні механізми видурювання грошей у населення. Наприклад, можуть застосовувати підписання попереднього договору, згідно з яким забудовник не повинен продавати квартиру інвестору, а зобов’язаний в майбутньому підписати договір купівлі-продажу. Як показує практика, коли настає це «майбутнє», то він вибирає: вигідно йому це чи ні. Якщо ні, то, в кращому випадку, сплачує людині, яка лишається без квартири, мінімальні штрафні санкції.

А загалом механізмів багато. Доходить до того, що можуть підписати будь-який договір, але головний принцип афери єдиний — забудовник дає рекламу про те, що побудує об’єкт, але цього не робить. І цим самим вводить в оману споживача.

За останні 2—2,5 року в Києві набуває поширення «кооперативна» схема. Людям пропонують створити кооператив. Але вони не розуміють, що, утворивши його, автоматично беруть всю відповідальність за будівництво на себе! Іноді забудовник робить керівниками цього кооперативу інвесторів. Коли ж у будівельника з’являються ризики дефіциту коштів на будівництво, люди лишаються ні з чим.

— Які основні схеми відбирання нерухомого майна у місцевої громади?

— Україна — держава з колосальним ресурсом. З 1990-х як почали красти державне чи комунальне майно, так і продовжують сьогодні. Механізми різні. Найпоширеніший — підписання фіктивних догорів оренди. Згідно з умовами цього договору, орендар начебто щось ремонтує в приміщенні, поліпшує стан майна, інвестуючи в нього кошти. У такому договорі записано, що в разі поліпшення орендарем стану житла він може клопотати про те, щоб йому продали цю нерухомість «за копійки» або й взагалі визнали за ним право власності. Потім купують рішення судів, у яких, абсолютно порушуючи всі принципи цивільного права і положення Конституції, визнають право власності за третіми особами. Як відомо, рішення суду загально обов’язкове для виконання. Далі його несуть органам державної реєстрації, і після цього нічого вже не вдієш, бо у тої нерухомості, яка колись належала громадськості, уже новий законний власник.

— Чи бачите в комунальній сфері посилення тенденції системного розбазарювання майна?

— Такої статистики немає навіть у правоохоронців. Чому? Таке розбазарювання відбувається за мовчазної згоди прокуратури, правоохоронних органів, бо там всі в долі. Такі дії, скоріш за все, не можуть бути без благословення виконавчої влади на місцях. А там рука руку миє... Темпи розбазарювання державного і комунального майна аж ніяк не зменшилися за останні роки, а може, навіть збільшувалися. Тому важко уявити, який об’єкт комунальної власності може втриматися від зазіхань можновладців. Навіть історичні пам’ятки намагаються приватизувати.

— Чому в Україні питання захисту прав інверторів досі не вирішено?

- Спасіння потопаючих — справа рук самих потопаючих. Щойно інвестори візьмуться за питання відстоювання захисту своїх прав, і на вулицю вийде десяток тисяч людей — влада відреагує на проблему. Сьогодні захист прав інвесторів постає, зазвичай, як акт популізму: пообіцяли, що все зробимо, вирішимо, розберемося, а реально проблемою ніхто не займається. Та дуже скоро, на мій погляд, інвестори почнуть відстоювати свої інтереси.

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ

Немає коментарів:

Дописати коментар