"РУССКОМУ МІРУ" В УКРАЇНІ – КІНЕЦЬ?

В контексті євроінтеграційних перспектив України, політики Віктора Януковича на зближення з ЄС і конфронтацією із Москвою, наскільки сильними зараз є позиції лобістів концепції «руського мира» в Україні?

Чи не варто зараз говорити, що ідея "русского мира" в Україні здає свої позиції, а може і вже зазнала краху? Чому?

Із цими запитаннями журналіст "Фіртки" звернувся до політиків та політологів

.

Михайло Вишиванюк

голова Івано-Франківської ОДА

Думаю, що «Русский мир» виявився не зовсім вдалим проектом. А це був дійсно саме «проект». Замість цього зараз від північного сусіда нашого з’явився другий проект – «Український вибір». Тут керівник проекту більш прагматичний. І тому він просувається більш успішно, хоча великих перспектив якихось всеохоплюючих не варто і від нього очікувати.
До речі, результати цього проекту було видно навіть перед сесією обласної ради, коли наші депутати мали голосувати за сланцевий газ. Я можу навіть подякувати «Українському вибору», бо він допоміг декому чітко зрозуміти де є чиї інтереси, допоміг, щоб депутати все ж таки проголосували «за». Бо цей проект прислав всякі брошурки-страшилки про газ...
Ці проекти, на превеликий жаль, є. І вони існуватимуть до тих пір, поки ми повністю не вступимо у ЄС. Аж тоді їхні керівники побачать, що їхня праця є ні до чого.
Деколи нам у гарній обгортці подають такі речі, що просто від них потім ніс верне. Не все золото, те, що блищить. Часто нам малюють дорогу, яка мала б привести до раю, а приводить у нікуди.
Але, маючи на увазі все це – не варто записувати у вороги всіх і вся… От у нас в області є «Російська община», яка працює в рамках діючого закону. Люди об’єднані, співпрацюють, не допускають ніяких порушень. У них є просто внутрішня потреба до об’єднання, до збереження своєї культури, духовності, а не на знищення суверенітету України. Це, як кажуть, дві великі різниці. Я не хочу, щоб ми ототожнювали ці речі. Всі люди у нас рівні.

Тарас Возняк

політолог, культуролог

Що стосується концепції так званого «русского мира», то її ідеологом був Патріарх УПЦ Кирил. І зародилася вона практично під час правління президента Медведєва. Він думав, що якщо правитиме Медведєв, то і він відіграватиме головну роль. Однак, Патріарх помилився. Відбулася зміна влади. Путіну ця ідея не сподобалася, тому що він не є її автором. І в цьому сенсі ця ідея безперспективна. Можливо, десь на периферіях, в Україні, Молдові вона і буде ще деякий час догорати. Але в Росії самій Путін запропонував концепцію Митного Союзу.
В самій Україні ця концепція ще можливо існує при церковних середовищах. Але це вже не має реального політичного чи суспільного результату. Інша справа, що вона може бути реабілітована. Якщо Україна почне різко йти в напрямку ЄС, то всі засоби будуть прийнятними.

Юрій Романюк

депутат Івано-Франківської облради, лідер фракції ВО "Батьківщина"

Лобісти «русского мира» останнім часом дуже сильно активізували свою підривну діяльність проти України у зв’язку із її небажання вступати в Митний Союз. Безумовно, вони, як представники п’ятої колони, робитимуть все можливе і неможливе, щоб підірвати сьогоднішній євроінтеграційний напрямок і зупинити Україну на цьому шляху.
Те, що вони активізувалися за гроші Росії і Газпрому – однозначно.
Говорити про те, що концепція «русского мира» зазнає краху – помилкова і дуже небезпечна ілюзія. Ворог не спить, він не знищений, він сильний. У фінансовому плані він має набагато більше ресурсів, ніж Україна. Поки що на євроінтеграцію держава не витрачає ні копійки. На відміну від Росії, яка і політичним, і економічним і ментальним шляхом, і через церкву не перестає впливати. Якщо Україна навіть і підпише цю асоціацію, то це ще не значить, що все втрачено для Росії. Можливо, для неї це програна битва, але не програна війна. Вони стоятимуть до кінця.
Росія зараз чекає, чекає зими,а потім ми побачимо все, що нам готує Путін і якими важелями вони будуть на нас тиснути.
Чи зможе нинішня українська влада вистояти? Це, безумовно, залежить від сили волі чинного Президента і його команди. Враховуючи історію приходу до влади «донецьких», то вони все ж таки доказали, що вони бійці. Тому, сподіватимемося, що їм вистачить сил не поступитися Путіну. Зараз нема сенсу вже міняти свою позицію і йти назад. Путін не простить цього. Українській владі це нічого не дасть. Росії вірити не можна. Найвірнішим шляхом сьогодні є йти до кінця та інтегруватися з Європою. Але недооцінювати російський фактор – небезпечно.

Кость Бондаренко

політолог

Не варто говорити, що ця концепція зазнає краху. Насправді, російським фактором не варто нехтувати. Концепція «русского мира» нині є однією з двох панівних в Україні. З одного боку – це концепція євро інтеграції, до якої останнім часом належить вже і Президент. Водночас, як в оточенні Президента, так і в суспільстві є багато тих, хто готовий підтримати ідею «руського мира». Соціологічні дані показують, що близько 56% українців готові підтримати євроінтерграцію і близько 55% готові підтримати інтеграцію на пострадянському просторі. Тобто, є значна частина тих, що хоче інтегруватися і туди і туди. 
Плюс до всього, після того як ми підпишемо Угоду про асоціацію з ЄС, у нас неодмінно почнуться з'являтися через рік, через два євроскептичні настрої. Через це пройшли, практично, всі країни. Не відкидаю такого сценарію, що у 2017 році євроскептики і прихильники «русского мира» зможуть отримати місця в парламенті, а можливо навіть створити парламентську більшість в Україні.
Так що списувати повністю концепцію «руського мира» поки що не доцільно. 
В самій Росії ця концепція перетерпить свої зміни. Сьогодні також варто говорити, що є концепція «русского мира», а є концепція співпраці між Україною і Росією. Можливо, просто потрібно переглянути саму концепцію, можливо варто відійти від якихось ірраціональних моментів і зробити акцент на конструктивній економічній співпраці.

Андрій Круглашов

Політичний консультант, cпеціаліст з виборчих кампаній в Aristotle International Inc, кандидат політичних наук, випускник Московської Школи Політичних Досліджень, стипендіат Е. Маскі

Політика зближення з ЄС від початку була закладена в програмних цілях Партії Регіонів та Віктора Януковича. Відхід від неї був, радше, тактичним ходом для мобілізації власних виборців. Тим не менше, «конфронтація» із Москвою - вибір російських ізоляціоністів, переважно - силовиків. Вибір, якого Янукович не робив, але який не може ігнорувати. Ідея «русского мира» в Україні здає свої позиції демографічно. Невдовзі здасть і економічно, в силу падіння цін на газ. Тим не менш, дружба слов'янських народів буде культурно привабливою темою, цікавою бізнесу. Але її потенціал може розкритися після відходу у минуле глибоко радянських керманичів наших не надто пост-радянських держав. Сила сучасних лобістів - мізерна, адже виборців КПУ під проводом Симоненка цікавить дешева ковбаса та «величне минуле», або, у кращому випадку - сліпе слідування своїм переконанням, а не об'єднавчі мегапроекти. Медведчук же у ролі публічного політика виглядає жалюгідно.

Вячеслав Кредісов

доктор економічних наук, політик

Потрібно розуміти, що сама ідея концепції «русского мира» не могла не виникнути, враховуючи історичні імперські амбіції Росії. Але якщо раніше (до того, як в Україні питання вибору між ЄС та Митним союзом стало вкрай гостро) в основі цієї концепції лежали культурна та релігійна складові. Наразі політико-економічна складова явно превалює. До того ж, як на мене, говорити про те, що в Україні взагалі ідея «русского мира» має якісь позиції, було б перебільшенням. Лише на Прикарпатті здавна живуть численні етнографічні групи – бойки, лемки, гуцули… Будь-яка ідея, що декларуватиме об’єднання навколо якоїсь однієї релігії, мови, культури, може стати інструментом розбрату.

Дмитро Шлемко

народний депутат України

З однієї сторони, Росія від своїх експансіоністських напрямків, які вона проводила і провдить, ніколи не відмовиться. Треба постійно бути на сторожі. А з іншої сторони, якщо ми віддаляємося від неї, то потрібно не повертати голову назад, а дивитися виключно вперед. Ми чітко визначилися куди йдемо. Тому потрібно просто забути, перегорнути цю сторінку. 
Хоча ми усвідомлюємо, що ще довго відчуватимемо дії Росії на собі. Тому у цій ситуації потрібно вести дуже чітку, виважену політику, яка б була корисною для нас.
Ми маємо поступ у перед, говоримо про те, що з «русским миром» хоче розпрощатися і у цій ситуації якось балансуємо на тому, щоб не нашкодити перспективі і зберегти те, що не буде нам заважати. 
Думаю, що позиції лобістів не є сильними. У них немає сьогодні підґрунтя у країні. Якби було у них сьогодні так, що і частина влади підтримує, якби їх підтримала велика частина електорату, який сьогодні цими ідеями підігрівається, то шанси якісь були б. Сьогодні ж людей здебільшого турбують інші проблеми. І вони на фоні дій тієї ж таки компанії Медведчука нівелюють її. Думаю, що треба просто менше звертати уваги на ці дії. Сьогодні це вже минуле

.

Ігор Ткач

інформаційний аналітик та спеціальний кореспондент газети "Вікна" vikna.if.ua

Позиції лобістів «русского мира» досить сильні і такими залишаються. Додаткової сили набудуть після подій у Вільнюсі, коли формальне підписання документів ні до чого в реальності не призведе - від підпису покращення не настане. Тоді і настане черговий етап активності таких лобістів, особливо через церковну гілку Московського Патріархату.
Крім того, РФ переключиться на різноманітні «громадські організації», «казачество» та інші горизонтальні форми роботи. Багато кого будуть використовувати в темну. Якби проукраїнські сили організували аналітичний центр і цьому б протидіяли - була б краща ситуація, а так ми здаємо позиції день за днем. Очевидно, що вище керівництво і СБУ і ЗСУ, інших спеціальних служб зараз не працює на державницький інтерес.
Зараз «поети» знову можуть зробити неможливе, як це було на зорі дев'яностих. Той урок ми не вивчили - Господь нас відправив на повторне доопрацювання. Не розумієш умови задачі - читай ще раз.

Віталій Перевізник

громадський діяч

Україна, безумовно, повинна чітко виконати всі формальні вимоги щодо євроінтеграційного процесу. Однак, головним завданням для нас є глибинна європейськість, європейські стандарти життя у гуманітарній та економічній сферах. Саме це буде гідною протидією ідеї «русского мира», а фактично модифікованого «совецького міра», який стає щораз агресивнішим. А про повний крах «русского мира» ми скажемо тоді, коли крім Євросоюзу ми приєднаємося до НАТО.
Думаю, що більшість українців вже зробили свій вибір на користь Європи. Настає час активної дії.

Тарас Случик

політолог

Певна частина жителів Україна, а отже і політиків та підприємців, завжди буде підтримувати зближення з РФ. Проте, перш за все через грубу та недалекоглядну політику керівництва Росії щодо України їхня кількість зменшується. З приходом нового покоління молодих українців, які не пам'ятають СРСР, кількість щирих прихильників возз'єднання з нашим північним сусідом буде природно зменшуватись. Хоча на Сході та Півдні завжди буде певна прихильність до концепції «русского мира», але її вплив не буде таким значним на політичне життя нашої держави.
Після того як влада в особі ПР обрала євроінтеграційний курс, лобісти РФ втратили для себе впливовіших союзників у владі. Хоча все рівно у теперішній владній вертикалі будуть прихильники пропутінських позицій. Адже влада на практиці сповідує авторитарно-феодальні цінності, що робить її ідейно ближчою до Кремля.

http://firtka.if.ua/?action=show&id=41635