29 травня поточного року Фонд держмайна України на
площадці фондової біржі “ІННЕКС” продав блокуючі пакети акцій 5-ти центральних
збагачуючих фабрик на суму 111,9 мільйона гривень. 25,52% акцій ЦОФ
“Комсомольської” з Донецька продали за 34, 261 мільйона гривень, 24,5%
Горлівського заводу було продано за 24, 581 мільйон, 23,83% підприємства
“Червона зірка” - Торез, Донецька область, продали за 37, 303 мільйона гривень,
23, 64% підприємства “Росія” - за 7, 948 мільйона гривень та “Україна” - за 7,
875 мільйона гривень.
ТОВ “Донбаський розрахунково-фінансовий центр”
придбало пакети фабрики “Комсомольська”, інші акції отримало товариство
“Альтера Фінанс” з Донецька.
74, 18% фабрики “Комсомольська” володіє “ДРФЦ”.
За даними засобів масової інформації, “Донбаський
розрахунково-фінансовий центр” керує всіма іншими проданими фабриками і
наближений до Олександра Януковича.
За яких умов п'ять збагачувальник фабрик перейшли під
контроль структур, які близькі до Януковича-молодшого? - За допомогою коректив
до закону, які вніс сам президент. На початку осені минулого року глава Фонду
держмайна Олександо Рябченко оголосив про початок приватизації п'яти
збагачувальних фабрик в Донецькому регіоні: “Червона зірка”, “Комсомольська”,
“Україна”, “Росія” та “Вузлівська” . Тільки він не пояснив, що вони вже
підконтрольні структурам, наблеженими до сина президента — Олександра
Януковича.
Збагачення здобутого вугілля — процедура, яка є
необхідною для покращення його якості, шахти доволі часто співпрацюють з такими
фабриками. На даний момент в Україні є близько 60 фабрик, кожна з них може
збагачувати2-2,5 мільйона тонн вугілля в рік. Серед найбільших збагачувальних
підприємств - “Комсомольська” - фабрика переробляє майже 4,5 мільйона тонн. Так
як й інші згадані Рябченком підприємства, з першої половини 2000-х років
знаходиться в оренді у структур, які між собою пов'язані і контролюються “Донбаським
розрахунково-фінансовим центром” (ДРФЦ). Рябченко запевнив, що в пріоритетному
порядку акції можуть придбати співробітники фабрик, проте на практиці вийшло
зовсім по-іншому. Мажоритарні частки установ опнилися ще на початку літа у
володінні приватних компацій.
Від часу заснування в 1998 році асоціацію “Донбаський
розрахунково-фінансовий центр” очолив чинний нардеп від партії влади, колишній
депутат Донецької облради Едуард Прутник, якого називали “хрещеником
Януковича”. До її складу ввійшли такі збагачувальні фабрики, як
“Донбасвуглепереробка”, “Калінінська”, “Східвуглемаш” та ін.
Так як статус компанії не дозволяв керувати
корпоративними правами та вести господарську діяльність, в кінці 2009 року було
засновано одноіменне товариство з обмеженою відповідальністю. За даними
антимонопольного комітету воно отримувало такі права. Створивши нову юридичну
особу, ДРФЦ не поспішав закривати стару асоціацію, яка проіснувала ще до весни
2012-го.
Але в 2010 році Прутник покинув вугільний бізнес і
втратив контрольнад ДРФЦ. Його місце відтепер належало старшому сину Януковича.
Наразі в документах вказано інші прізвища керівників — у 2011-му товариство
очолив непублічний бізнесмен з Донецька Віталій Біляков.
Останнім часом Прутник інвестує кошти в іноземні
компанії, наприклад — у видобування алмазів в Африці. На сайті його компанії
Uvercon Investments Ltd ніяких згадок про вугільну галузь немає.
Після приходу Білякова компанія стала улюбленцем
тендерів і за результатами 2011 року заробила майже 1 мільярд гривень на
збагаченні вугілля. Компанія співпрацює з іншими великими підприємствами,
такими як “Макіївкавугілля”, “Торезантрацит”, “Орджонікідзевугілля” і т.д.
“Донбаський розрахунково-фінансовий центр” час від
часу перебував на грані фолу. В 2010-му Держфінінспекція звинуватила компанію в
причетності до розтрати 5,3 млн гривень бюджетних доходів, які виділили на
оплату електроенергії підприємству «Красноармійськвугілля». Державне
підприємство з допомогою ДРФЦ змінило цільове призначення коштів.
Цього ж року КРУ Донецького регіону виявило, що через
необгрунтовані знижки для ДРФЦ дочірня автотранспортна компанія
«Красноармійськвугілля» недоотримала більше трьох мільйонів гривень. Згідно з
наступним звітом КРУ, ДРФЦ ніби-то збільшувало показники зольності вугілля. Але
це рішення опротестували в суді, а наступну апеляцію КРУ відхилили взагалі.
Проте помічник міністра енергетики і вугільної
промисловості С. Кузяра залишився задоволений тим, як ДРФЦ керує
підприємствами, що знаходяться в оренді. Він каже, що фабрики в нормальному
техічному стані, а це є причиною, за якою з ними ведуть роботу. На відміну від
деяких інших фабрик асоціації, вони відвантажують самотужки все те, що
переробляють. Там не трапляється сповільнення об'ємів роботи.
За отриманими даними, Кузяру вважають новим менеджером
старшого сина Януковича. Але він сам це заперечує, каже, що веде співпрацю з
ДРФЦ виключно як представник міністерства.
Віталій Біляков - міноритарний співвласник товариства
ДРФЦ. Сама ж компанія контролюється офшором Sarone Holdings Limited з
Британських Віргінських островів, за даними Антимонопольного комітету, офшор
керує орпоративними правами компаній.
У виписці, яку отримали за сприяння OCCRP, сказано, що
зареєстровано Sarone Holdings товариством Aleman, Cordero, Galindo & Lee
Trust (BVI) Limited, а оформлення документів було здійснено Блонделлом
Челленджером. Він відомий світу як юрист, який причетний до відмивання грошей
родиною Аугусто Піночета. Про його постать в Україні стало добре відомо після
того, як він “засвітився” як засновник Follberg Investment Limited.
Наприкінці весни асоціація ДРФЦ припинила свою
діяльність, її правонаступником стала компанія “Комсомольська”. Приваблива для
інвесторів збагачувальна фабрика вже давно стала базою ДРФЦ. Наприклад, в
судових рішеннях ще 2010 року назва обох підприємства писалася як одне ціле.
При цьому фабрика залишалася державним підприємством, проте в той же час
знаходилася в оренді в ДРФЦ.
Схему, за якою ще до завершення приватизації фабрики
опинилися у власності ДРФЦ, раніше суд вважав неприйнятною. Наприкінці літа
Господарський суд Херсонської області ухвалив рішення по справі приватизації
місцевого заводу скловиробів. У 2001 інвестори створили на базі підприємства
ЗАТ “Укрсклопром”. Потім завод приватизували. Проте, згідно зі старою версією
закону «Про управління об'єктами державної власності», частка держави не
повинна була становити менше 50%. Отже, приватизація була визнана незаконною, а
товариство було змушене повернути майновий комплекс в державу.
Але ДРФЦ пощастило — в березні минулого року були
внесені зміни до Закону «Про управління об'єктами державної власності». До
нього були внесені доповнення — вимоги залишати державі як мінімум половину не
поширюються на випадки перетворень орендних підприємств у господарські
товариства.
Але хто змінив закон і дозволив ДРФЦ за один раз
отримати повний контроль над фабриками? Автор коректив — сам глава держави, в
цьому можемо переконатися на сайті Верховної Ради. Депутати стали на сторону
Януковича — Партія регіонів, Народна партія і група “Реформи заради
майбутнього” 13 березня підтримали законопроект. Цікава особливість — рішення
про створення приватного підприємства “Комсомольське” було прийняте
засновниками 12 березня — лише за день до внесення коректив до закону.
Міненергетики і вугільної промисловості не виступило
проти дій ДРФЦ, хоча могло б контролювати приватизацію підвідомчих активів.
Стосовном міністерства, то фабрики вже давно вийшли
з-під його управління. Там залишилися міноритарні пакети. На даний час фабрики
є повністю комерційними організаціями, ведуть свій бізнес, конкурують між
собою. Підприємства ДРФЦ - фабрики, які входять до складу системи
“Енергоімпекс”, “Метінветсу”. Процесом збагачення міністерство не цікавиться
взагалі — пояснив помічник міністра Кузяра.
Немає коментарів:
Дописати коментар