Від цього нововведення влади українці точно вийдуть на вулиці

Плата за землю є одним із основних джерел наповнення місцевих бюджетів. Наявність численних пільг при сплаті земельного податку позбавляє бюджети місцевого самоврядування левової частки доходів. Однак, враховуючи те, що в першу чергу землі сільськогосподарського призначення виступають запорукою виживання найменш захищених верств населення, поспішність кардинальних змін в системі земельного оподаткування може спровокувати масштабний соціальний вибух, повідомляє журнал «Економіст».

 Кабмін планує з 2014 року суттєво збільшити доходи місцевих бюджетів за рахунок підвищення втричі ставок плати за землю, а також ліквідації пільг для ряду галузей. Підвищення земельного податку не торкнеться агрохолдингів, а в першу чергу вдарить по приватним землевласникам, які самостійно обробляють свої паї, відзначають експерти. Оскільки зростання плати не відповідає зростанню їх доходів, можливі соціальні протести, зазначає «Комерсант-Україна».

Міністерство фінансів підготувало зміни до Податкового кодексу, якими запропонувало переглянути ставки плати за землю з 1 січня 2014 року, підвищивши їх втричі. Зараз ставка податку для ріллі, сіножатей та пасовищ становить 0,1% від нормативної грошової оцінки за 1 га, тобто більше 20 грн при середній по Україні нормативній оцінці в 20,6 тис. грн на 1 січня 2012 року. Проте вже через рік плата може скласти мінімум 68 грн. До ділянок сільгоспугідь з багаторічними насадженнями буде застосовуватися ставка 0,09% замість 0,03%. За цією ж ставкою стягуватиметься податок з користувачів лісових земель, які зараз перераховують лише плату за спеціальне використання лісових ресурсів. Крім того, запропоновано підняти ставку на всі інші категорії земель з 1% до 3% від суми нормативної оцінки ділянки несільськогосподарського призначення.

Орендна плата за використання всіх земель не зможе бути менше, ніж ставка податку. Зараз, відповідно до Податкового кодексу, ця норма поширюється тільки на сільськогосподарські землі і оренда решти земель не може бути менше трикратного розміру земельного податку. Всі ці зміни спрямовані на збільшення доходів місцевих бюджетів, говориться в матеріалах Мінфіну. У 2012 році в них надійшло приблизно 11,7 млрд грн земельного податку. І хоча ставки будуть підвищені втричі через складну систему розрахунку земельних платежів, надходження від податку зростуть приблизно на 40%, підрахував аналітик Асоціації міст Ярослав Рабошук.

Одночасно Мінфін пропонує позбавити пільг зі сплати земельного податку - які повинні були діяти до 2015-2016 років - космічну, судно-, літакобудівну галузь, а також суб'єктів кінематографії. Це не перша спроба уряду скасувати преференції: раніше пропонувалося ліквідувати пільги з податку на прибуток для низки галузей, а також почалася інвентаризація всіх податкових преференцій.

Експерти вважають, що преференції з податку на землю скасовані не будуть. «Я противник пільг, оскільки вони створюють неконкурентні переваги. Проте можна не сумніватися, що знайдуться лобісти, які їх залишать", - говорить керівник експертно-аналітичної групи з проблем ринку землі Ради підприємців при Кабміні Віктор Кобилянський. Нелогічним також є оподаткування користувачів лісових земель, адже це переважно держпідприємства. «Вони і зараз особливо не платять, а так потрібно буде платити два податки, хоча коштів для цього немає", - вважає Ярослав Рабошук.

Ініціатива Мінфіну не торкнеться великих агрохолдингів, відзначають експерти. Їх орендна плата - 3-12% від нормативної оцінки землі - зараз вище ставки земельного податку, який при цьому включений у них в фіксований сільськогосподарський податок. В першу чергу нові ставки податку відіб'ються на приватних землевласниках, які самостійно обробляють ділянки і не здають їх в оренду. Їх набагато менше, ніж великих сільгоспвиробників, говорить пан Рабошук, тому значних грошових надходжень до місцевих бюджетів не очікується.

У профільному відомстві запропонують Мінфіну переглянути свій законопроект. «Ми не підтримуємо позицію збільшення податків втричі, - зазначає співрозмовник в Держземагентстві. - Адже це відіб'ється саме на власниках сільськогосподарських та інших земель. В Україні нормативна оцінка земель у населених пунктах дуже висока, "перегріта". Тому підвищення ставок не те що вдарить по власнику, а спровокує соціальний бунт». За його словами, коли відсутні зміни в плані економічного і соціального розвитку, не варто міняти ставки земельного податку, особливо враховуючи відсутність зростання заробітків приватних власників землі.

Експерти відзначають, що досі влада збільшувала надходження земельного податку лише за рахунок завищення бази оподаткування. «Просте збільшення ставки податку без стимулів ще раз підтверджує його фіскальну мету, - вважає пан Кобилянський. - Крім того, в останні роки місцеві органи влади стали частіше використовувати можливість перегляду нормативної оцінки землі. У Києві кілька років тому її підвищили втричі, а в Любарці , які знаходяться в Київській області, - підняли в грудні в десятки раз». Він припускає, що нова ініціатива є спробою держави підштовхнути селян до передачі їх земель в оренду великим власникам і відмови від самостійного використання. Враховуючи, що Мінфін пропонує втричі - до 3% - підняти орендну плату за землі державної і комунальної власності, багато її орендарів будуть відмовлятися від зайвих ділянок. «Ефект буде негативний, вони не зможуть платити ці податки і почнуть відмовлятися від земель».

Якщо після введення нових ставок земельного податку основний тягар ляже на дрібних землевласників, а потужні агрохолдингі і надалі будуть сплачувати символічний розмір земельних платежів, ескалації соціальної напруженості в українському селі не уникнути, зазначає журнал «Економіст»