Ідеологічні резолюції: 6. Совість. Визначення терміну

Якось Адольф Алоїзович, звертаючись до німців, сказав, що звільняє їх від химери під назвою "совість". На мою думку, фюрер помилявся. Совість - не химера. Всім нам хочеться поступати по совісті і нам приємно, коли це вдається.А коли ні, то ота совість починає нас мучити. Як писав Нікколо Макіавеллі, нема ні абсолютних мерзотників, ні абсолютно моральних людей.І останній мерзотник хоче виглядати шляхетним та моральним.

 Макіавеллі навіть приводить приклад одного італійського феодала, що воював з Папою, звісно не як з вікарієм Христа на землі, а як з головою Папської області, тобто таким же феодалом, як і він сам. Якось одного разу Папа вирішив до нього завітати, саме, як Папа.Наш феодал, як добрий католик, падає перед ним на коліна. І Папа замість того, щоб його простити, тобто поступити, як вікарій Хреста, поступає, як феодал: велить відрубати бунтівнику голову. І "флорентійський секретар" пише з цього приводу, що як би мало значило папство, коли б Папі відрубали голову.

 Але не завжди моральне відразу можна відрізнити від аморального. Складність - в критеріях відбору.Для націоналіста таким критерієм є інтереси своєї нації. Визначившись з критерієм, можна вже дати і визначення терміну "совість".

Совість - сукупність норм і правил суспільного життя, що забезпечують виживання нації. Моральне все, що забезпечує виживання нації, аморальне все, що цьому перешкоджає. Мораль, так би мовити, нівелює "внутрішньовидову боротьбу", а всю людську енергію направляє на боротьбу міжвидову, тобто на боротьбу між націями.

Звичайно, мораль виникає ще в первіснообщинному суспільстві, тобто до появи нації. Мораль виникла з колективного самозахисту, тобто, коли одна людина торкнулась своєю спиною спини іншої людини, і так вони зайняли кругову оборону від ворогів,  вірячи, що той, кому ти довірився, тебе не зрадить. На відміну від права, мораль регулює "легкі" правопорушення, карою за які є, зазвичай, громадський осуд. Ось чому люди в своїй більшості стараються все ж поступати шляхетно по відношенню до інших ("Не плюй в криницю, бо доведеться води напитись!").

 Вибравши критерієм моралі  інтереси нації, не можна говорити про якісь наднаціональні "загальнолюдські цінності". Для націоналіста, взагалі, нічого наднаціонального існувати не може. А те, що зветься "наднаціональним", - насправді пропаганда наших ворогів, кожен з яких уособлює націю, якій служить.

Джерело: http://www.liveinternet.ru/users/yury_108/post136161473