Свого часу дописувачі
А.Погрібного з болем константували,що,якби українська еліта була б національно
свідомою,вміла слухати,чути не тільки себе,вміла аналізувати і робити висновки
із помилок,Україна була б інакшою,як це сталося,зокрема,в Польщі,Чехії,в Прибалтиці.Постає
питання, чи може бути Україна інакшою, коли?
"Не дослухалися! А була б інакшою
Україна..."
"Усім нам треба
усвідомити, що зі своєю мовою
ми виходимо на останні
рубежі... На наших очах
відбувається усихання
споконвічного та
традиційного джерела,яке у
всі часи живило
нашу мову...Жива, побутова
основа українського
мовлення,яка раніше
дорівнювала
океанові,перетворилася
сьогодні хіба що в озера, хай
і досить об,ємні,як-от в
Галичині, а на значних
теренах Сходу та Півдня
України – лише в струмки
та потічки "А.Погрібний
Ці слова Валентини Гончар,
сказані в день пам'яті А.Погрібного і надруковані в тижневику "Слово
просвіти",слова самого А.Погрібного,наведені в книзі"Життя і чин
Анатолія Погрібного", надрукованій видавництвом ВУТ "Просвіта"
перед роком,який за ініціативи того ж ВУТ "Просвіта" названий роком
А.Погрібного, згадуєш, коли читаєш про ініціативу того ж ВУТ
"Просвіта" провести Форум під гаслом "Захистимо мову-захистимо
державність" і матеріали самого Форуму, виступи його учасників. Прикро,але
враження таке, що знову не дослухалися, а продовжили те,що було в незлічених
Комітетах, національних столах на протязі 20 років і не дало результатів,бо
самі ініціатори визнають, що Україна стоїть над прірвою.
Враження таке, що ініціаторів
Форуму,більшість його учасників влаштовує нинішній стан в Україні і вони не
хочуть, щоб Україна була інакшою. Бо мали б дослухатися нарешті, не згадуючи
навіть давню історію, а читаючи в "Слові просвіти" тих авторів,які за
останні два роки гукали глянути правді в очі, побачити ворога в собі,в
українцях,а не в Кремлі чи Москві, не в Януковичі і його команді. То ж згадаємо
самі і нагадаємо дещо ініціаторам,учасникам Форуму. Дай Боже,дослухаються,
визнають помилки, зроблять висновки, щоб вже інші провідники нації взялися за
справу і щоб стала Україна інакшою.
Насамперед, згадаймо і
нагадаймо про останні питання до нації і еліти,зроблені Л.Костенко,публікуючи
які редакція тижневика писала в числі 28 за 2011рік:"Чи відповіли ми на ці
питання... Ми готові продовжити діалог "письменник – читач" на
сторінках тижневика"... На запитання не стали відповідати, діалог не
відбувся,хоча деякі із читачів питали,коли і чому: еліта,провідники
нації,політики,як це заведено,просто замовчали пекучі питання і навіть не
згадували про них. Хоч питання Л.Костенко мали б не залишити байдужими кожного,
хто щиро вболіває за українську націю,мову,Україну і бажає щоб вона була
інакшою,дійсно українською національною державою. Ось лише деякі із питань:"
Україна – це резервація для українців...Триста років ходимо по колу. З чим
прийшли у двадцяте століття, з тим виходимо і в двадцять перше. І жах не в
тому,що щось зміниться, - жах утому, що все може залишатися так само...А де ж
та нація, де патріоти? Цю ж націю фактично здали в історичний хоспіс. Хтось її
ще провідує,а в більшості вже відсахнулсь. Вона безнадійно хвора, вона так
довго вмирає,декому вже й навкучило,тільки що не кажуть
уголос:"Умираючи,умирай!"...Ми думаємо, що це у нас шляхетна
толерантність,а це у нас воляче терпіння..."
Ініціаторів,учасників Форуму
з огляду на виступи і матеріали ці пекучі питання не цікавили, про них навіть
не згадали і не дали відповіді. І не дадуть Як і не згадали навіть про лицаря з
порятунку української мови А.Погрібного,про продовження його справи, хоч про
необхідність останнього нагадав член правління "Просвіти",професор
Іван Ющук на засіданні Великої ради. Не взяли до уваги, не дослухалися,як не
дослухалися до багатьох інших. Згадаймо і нагадаймо учасникам Форуму,Конгресу,
членам всіляких Комітетів лише декого і деякі публікації, перегортаючи сторінки
тижневика "Слово просвіти"
Письменник Леонід Горлач
неодноразово казав, що "не така страшна домів розруха,а те, що звикли жити
у ярмі...Страшніша над усе погуба Духа, яку САМІ ВЧИНИЛИ МИ СОБІ"...А з
ким тепер воюють?...Воюють із власним народом...Відбувається САМОЗНИЩЕННЯ...
Песимізму стає дедалі більше..., але я оптиміст... ДЕЖАВНА ОРГІЯ, яка триває
ВЕСЬ ЧАС (маю на увазі різні майдани, маскультуру, шабаш у телеефірі),це одна
справа, а внутрішнє життя народу зберігається..."
Письменник Іван Корсак
пише:"Сьогодні,як повітря, потрібна просвітницька РОБОТА інтелігенції.
Можливо, навіть не менше аніж у драматичніші інші часи"
Журналіст Володимир Ференц,як
і деякі, нагадав про толерантність без фарисейства,яка можлива лише при
забезпеченні пропорційного представництва націй і національних меншин у всіх
органах влади,у всіх регіонах відповідно до чисельності в суспільстві чи в
регіоні,насамперед,титульної нації,української... Згадаймо,що у нинішньому
парламенті за повідомленнями ЗМІ українців всього навсього 36.%, враховуючи
опозицію і коаліцію, при чисельності в суспільстві 78%
Вільний журналіст Любомир
Винник висловлює такі думки:"В Україні немає організації. Тут всюди імпровізація.
Тут – ХАОС...В Україні – вічне бідкання... У Америці є дві партії. А в Україні
– чи двісті чи й більше. Кожна партія – розпродаж України... Не бачу жодної
опозиції... Усе,що вони говорять, - це слова. Цінується те,що робиш, а не те,що
говориш... Немає РЕАЛІСТИЧНОГО думання. Отже,,в Україні має бути
"УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ".Усе,що проти, антиукраїнське. Не НАЦІОНАЛЬНЕ. Тож
досить ходити на краю прірви."
Відомий правозахисник із
Луганська Сергій Мельничук, представляючи свою книжку "Моя боротьба за мову
(і це в Україні на 20 – му році незалежності!!!) та пам'ятаючи слова В.
Вітковського про те,що хворе етнічне тіло породжує СТИХІЙНУ русифікацію. і
денаціоналізацію українців, стверджує, що він не басить в Україні сил, які б
протистояли цьому,вели пошук неординарних,непростих шляхів до сердець і розуму
українців.
Один із учасників одного із
"круглих "столів" стверджував, що самовизначення української
нації не відбулося,бо немає української НАЦІОНАЛЬНОЇ держави, і не видно в
України сил, які за 20 років ПРАЦЮВАЛИ би в цьому напрямку,а не тільки
декларували, бідкались і звинувачували когось,не побачивши ворога
самовизначенню в самих українцях.
Думки С.Мельничука,учасника
"круглого" столу ніхто не спростував і не cпростовує. Їх просто
замовчують люди, яких маємо за провідників нації. Якої тільки?!
Не дивно, що американський
лікар Микола Скиба,розповідаючи на сторінці тижневика про свої враження від
першої подорожі в Україну,пише:" Найбільше вразило, що ментальність
українців за 20 років Незалежності майже не змінилася...В Києві та інших містах
України почувався ніби в Радянському Союзі... Складається враження, що це
смертельно поранена держава (Україна!!!), у якій немає господаря, а також
відсутній брак моралі і вищого покликання суспільної мети"
Якою ж мала бути ментальність
українців, якою має бути держава, мораль, поклик суспільної мети, коли люди,які
мають себе за провідників нації,політичні діячі,еліта
"глухонімі "до
правди про дійсний стан української нації, в боротьбі за владу,як казав І.Франко,забули
про націю, кинули її напризволяще, як паралітика на дорозі.??!!
Письменник Василь Захарченко
неодноразово писав, що українська нація має ще тільки народитися,що всі наші
проблеми відпадуть,якщо українці стануть шанувати рідну мову,більшість із них
будуть розмовляти українською,бодай,спілкуватися між собою,пам'ятаючи заклик
А.Погрібного до українців "Твій чин – спілкуватися українською" і
"Раз ми є,то де?".
Доктор філологічних наук
Людмила Ткач наводить слова Л.України:"Ми паралітики з блискучими очима,
великі духом, силою малі... Народ наш, мов дитя сліпеє зроду...Ліна Костенко
про цю кричущу суперечність написала ще в 1989. Та хто дослухався до мудрого
слова Ліни Костенко?" І запитує:" Хіба це не про
нас,теперішніх?" І додає:"Немає логічного мислення – отже,й немає
прийняття адекватних рішень... Невміння чітко мислити постане як проблема
національної безпеки...А проблеми, що їх антиукраїнські сили створюють для
функціонування української мови в Українській державі, – логічний наслідок
політичної БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОСТІ й організаційної БЕЗСИЛОСТІ тих, хто називає
себе національною елітою"
В іншому числі тижневика в
статті (ЦЕ витвір бездушних політиків і політехнологів".Л.Ткач,коментуючи
закон Колісніченка-Ківалова, пише:"Але це ж остання межа! А що ж трапилося
з усіма попередніми лініями захисту? Як можна було допускати до такого?" І
згадавши оті лінії оборони, робить висновок:"Тому звернення,декларації,
заклики зі сцени вже давно себе вичерпали – вони ні на кого не діють і,що
набагато гірше, ні до чого не зобов'язують тих, хто їх виголошує...Мову нe
можна віддавати в руки політиків і політехнологів...Якісна освіта, розвиток
мислення через рідну мову – ось що головне То чи будемо вже вкотре шукати
причин своїх поразок у підступах ворогів?...Це вже було. Не там шукаємо причини
наших проблем. Зрештою їх і шукати не треба, їх давно названо Треба трохи
більше читати те що давно написано українською мовою...".І на запитання
журналіста,як нам вийти із цієї ситуації, стверджує:" Коли знайдемо в собі
мужність, не боячись зло втішань, зрозуміти і визнати, що причини поразок У НАС
САМИХ,,,"...
Журналіст Віра
Китайгородська,філолог стверджує:"Мені гірко лише те, що ми, українці, в
Україні завжди виявляємося меншості... А роль національної еліти – у ВМІННІ
ОБ,ЄДНУВАТИ зусилля, вчити, виховувати молоду націю, бути ВЗІРЦЕМ... Це
заквашування національного тіста – у тих,хто народжується а нашій землі – роль
еліти...Якщо ж еліта вирішила панувати на тлі духовної убогості й матеріальної
скрути – це елементарне МАРОДЕРСТВО. Інтелігент має бути жертовним... Бо у нас
сьогодні, коли йдеться про інтелігенцію чи еліту, то,як правило ми бачимо на
телеекранах переважно VIP – осіб, людей багатих і при владі..."
Згодна із сказаним іншими і
письменниця,народний депутат ВР 1 – го скликання Марія Гуменю (Кузьменко),яка в
статті "Золотий ключ української нації (рідна мова) пише:" А
пригнічена титульна нація автоматично тягне за собою пригнічення матеріальних
благ країни...Матеріальне починає домінувати над духовним. Дивує тут лише те,
що люди гинуть з власної волі:... не бачать що породженнями своїх нещасть є
вони самі... Тотальна повзуча русифікація спричинилася до смертельно
небезпечної хвороби,яка має умовну назву "український суїцид"-
АГРЕСІЯ УКРАЇНЦІВ ПРОТИ СЕБЕ САМИХ...Потрібно лікувати душу. Без лікування
свідомості- душі вилікувати фізичне тіло неможливо... А вона (українська мова)
живе, до того часу поки потрібна нації. І так виходить, що не зовнішній ворог
нас може знищити, а ворог внутрішній,який робить нас спочатку енергетичними
покручами, а потім – мертвяками... Де та Українська національна держава, на які
мапі світу вона розташована?... Ось такий чи приблизно такий аналіз мала б
зробити Україна за двадцять років незалежноті... Мусимо думати, аналізував,аби
вкотре наробити лиха у нашій хаті... Допоки Україна не ЗАГОВОРИТЬ
УКРАЇНСЬКОЮ,доти нас буде лихоманити від негараздів. В українській нації вже
немає вибору поза боротьбою... Як писав І.Франко:"Мусимо навчитися чути
себе українцями" і скласти докупи розламаного Золотого Ключа, без якого
нас не існує!"
Тільки небажання читати те,
"що давно написане української мовою" в тижневику ВУТ
"Просвіта", невміння думати, аналізувати, робити висновки завадили
ініціаторам і учасникам Форуму взяти все це на озброєння і дати відповідь нарешті,
як вирішити пекучі проблеми,перейшовши від слів до діла!
Натомість читаємо в заявах і
рішеннях Форуму:"засуджує Президента... Звертається до Генпрокуратури...
вимагає від Президента...звертається до правоохоронних органів... вимагає від
керівництва ВР...закликає громадян (не українців!!!) не голосувати...
звертається до лідерів...пропонує лідерам...звертається до політичних
партій...закликає всі політичні партії...звертає увагу Ради Європи... будьмо...
не допустімо... не відступаймо не... дамо..."Таке звучало вже неодноразово
на протязі 20 років...Слова не вирішили,не вирішують проблеми сьогодні і в
майбутньому, про що добре знають ініціатори і учасники. Але пишуть...Товчуть
воду в ступі, не дослухаючись до слів правди,як наведеної вище,так і до багатьох
інших думок з цього приводу.
Зокрема,не дослухались до
думки поетеси про те,що "Україна в зашморгу лжедемократїї " (бо яка ж
то демократія,коли більшість населення,українці,не представленні в усіх органах
влади пропорційно чисельності серед населення!!!),заклику поспішати витягнути
Україну із зашморгу, залишилися, як завжди глухонімими до правди.
Глухонімими були і до
пропозиції Владики Святослава будувати "Український дім" на противагу
"русскому миру ", хоч свого часу,мабуть,для красно слівця і підтримали.Вже
і дописувачі тижневика висловлюють здивування,чому не будують "Український
дім".
Глухонімими залишилися і до
слів Василя Овсієнка:"Тільки сліпий, забамбулений хохол не бачить, НЕ ХОЧЕ
БАЧИТИ, що в Україні відверто російська влада..." І нагадує слова
ТШевченка:" Як Укрїну злії люди присплять,лукаві, і в огні
її,окраденую,збудять..." Не чують,не реагують. То хто вони,сліпі і
забамбулені "мародери" і чи не маємо ми ситуацію,коли сліпі вожді
ведуть сліпих.? Не зчулися, як із їхньою участю Україну довели до прірви. Слава
Богу,зупинилися, галасують,звинувачують, звертаються замість того,щоб
дослухатися і діяти, вийти із "глухонімого часу", який за словами
Л.Костенко не змінить ситуацію з мовою,нацією,Україною із безнадійної бодай на
кращу.
. Бо не можна залишатися
"глухонімими", коли, зокрема,вже і Ірина Фаріон,яка раніше гукала до
боротьби хвору націю,нині дає коментар до закону
Колісніченка-Ківалова:"Наша проблема не в Януковичі. Треба подивитися під
збільшуваним склом на всіх тих, які тривалий час мали себе за провід
нації.Перероджуймося наново як нація... Врятуймо мову!". Врятуймо,а не
захистимо,чого не розуміють "глухонімі"!
Не дивно, що рятувати мову
українську,сприяти переродженню нації,її оздоровленню не поспішають і партії
національно – патріотичного спрямування, кандидати в народні депутати: в їхніх
програмах ця пекуча проблема згадується одним словом. Як кажуть,"для
галочки".Правда,багато слів говорить В.Ющенко про національні
інтереси,національну гідність,звинувачує інших у відсутності належної уваги до
української справи. Але сам не бачить хворої титульної нації,а мріє,як і за
часів президентства,про якусь єдину,модерну націю,маючи на увазі всіх громадян
України, вигадує,як і багато інших,зокрема,регіонали,якусь національну ідею для
всієї України,хоч як стверджує доктор економічних наук,професор Степан
Вовканич," усім існуючим національним ідеям притаманна одна типова
особливість: вони функціонують в інтересах КОНКРЕТНОЇ НАЦІЇ. Немає у світі
єдиної для усіх етносів національної ідеї".А у В.Ющенка і його прибічників
є?!!
До речі,той же С.Вовканич
нагадує еліті:"...Нам,розробляючи систему ідеологічного забезпечення
державотворення,треба відштовхуватися від висхідних, засадничих
принципів,виходячи зі стану нашого народу,_ його НАЦІОНАЛЬНОГО репера,який
зумовлений важким, далеким і не ЗОВСІМ, минулим".Чи замислилися над цим
партії,кандидати вдепутати,ініціатори і учасники Форуму,Конгресу? Не
дослухалися, хоч про це,зокрема, нагадували свого часу
С.Петлюра...А.Погрібний,Л.Костенко і інші, і будують невідомо яку державу під
вивіскою "Україна".
А ВО "Свобода"
обіцяє займатися переродженням нації,коли прийде до влади. Та чи буде таке
взагалі без переродженої титульної нації?!
Мовчить ОУН, в програмі якої
добре виписана проблема національної української ідеї.Сидять націоналісти,як і
всі 20 років, в окопах,не приймаючи, окрім КУН,участі у виборах.
То коли вийдемо із
окопів,сповідуючи і поширюючи серед українців ІДЕОЛОГІЮ українського
націоналізму, якого нам не вистачає на думку багатьох відомих,знаних людей,
спостерігачів із зарубіжжя?!
Коли дослухаємося вже до
пересічних українців, які,як, зокрема, Богдан Дідич, в тому ж тижневику кличуть
"ЗАХИЩАТИ НОСІЯ МОВИ" і дають вірну оцінку Форуму:"...
сподобалися виступи В.Василенка та Патріарха Філарета. В інших – констатація
фактів, загальні фрази, цитати відомих і не дуже людей. Ми знову не встигли,
потяг пішов, і потрібні надзусилля, щоб його зупинити."
На жаль, те,що сподобалося пересічним
українцям,не викликало відповідної реакції у учасників Форуму,ініціаторів, які
не почули Слів В.Василенка:" Мовне питання в умовах України – питання N1
для збереження державності. Друге. Існує теза, що Україна і українці
незнищенні.Ця теза дуже популярна. Але вона дезорганізує деморалізує і носить
такий собі заспокійливий характер, що,мовляв, нічого не треба робити,все якось
буде...Ми мусимо подолати існуючі стереотипи,а для цього потрібна широка
роз'ясювальна кампанія серед людей".
Не взяли до уваги і сказане
Патріархом Філаретом:" УПЦ КП...усвідомлює навислу загрозу,не може не
захищати українську мову. Українці ж, на жаль, ще й досі не надають цьому
питанню великого значення"
І це,такі стереотипи і таке
ставлення до рідної мови з боку українців,маємо на 21-ому році Незалежності. То
де ж були всі ці роки українська еліта,інтелігенція партії і громадські
організації національно -патріотичного спрямування?!
Вражає і реакція з боку
місцевих осередків тих же партій,громадських організацій. Складається
враження,що вони сповідують відоме з радянських часів правило "не
висовуватися", не заперечувати вождям, бо,@ ти начальник – я дурень,я
начальник – ти дурень". Забули, що ще І.А.Крилов писав "Осел
останется ослом, хоть ты осыпь его звездами". Не усвідомили, на жаль, уже
в перші роки незалежності, не розуміємо і сьогодні, що люди,які за радянських
часів працювали в органах відповідних,воювали і таврували "український
буржуазний націоналізм",а потім стали вождями націонал -патріотів не
здатні вирішити проблеми становлення української національної
держави,сповідувати щиро ідеологію українського націоналізму і поширювати її
серед українців. То ж маємо те, що маємо.
Не дивно,що з такою
"глухонімотою" вождів,з таким критичним ставлення з боку місцевих
осередків Форум трансформувався в Конгрес дій в обороні української мови. І це
при тому, що серед населення України 78% складають українці.! Коли ж буде
наступ?! Знову в окопи?! Знову загальні фрази, заклики діяти,адресовані
невідомо кому.?!" Діяти рішуче,організовано?!Взяти на себе
відповідальність?! Засукати рукава?! Створити єдину структуру,діяти спільно за
єдиним планом,розробивши спільну стратегію?!"
І знову не дослухалися, бо
така стратегія давно відома,бодай, завдяки А.Погрібному і його дописувачам.
Треба,як казала Л.Ткач,читати те,що написане українською мовою та спільно
взятися за продовження,зокрема,справи А.Погрібного: "вдарити у дзвони до
українців,не сподіватися на владу,організувати загально національний рух, .
впроваджувати національну освіту" чи,як радить сьогодні СКУ, розпочати
".політичний рух титульної нації!"
Постає питання,чи взагалі
дослухаються і коли?! Коли,зокрема,скаже своє слово діаспора, не будуть
замовчувати правду УВКР,СКУ, знявши рожеві окуляри, які їм пропонують тутешні
вожді?! Мабуть,марні наші сподівання. за присутності на політичній арені
провідників нації із вчорашнього дня.
Єдина надія на прихід в еліту
молодих людей,позбавлених,як казала Л.Масенко і багато інших, впливу радянщини,
які вміють слухати, чути не тільки себе здатні думати,аналізувати,робити
висновки і не бояться дивитися правді в очі,якою б вона не була гіркою, здатні
змінити ситуацію з безнадійної бодай на перспективну... Будемо цьому сприяти
вже не на цих виборах,а через 5 років,працюючи спільно, пам'ятаючи слова Т.Шевченка
"Обніміться,брати мої,молю вас,благаю".І дай, Боже, зняти з себе ярмо
байдужості, до якого так звикли, що воно вже не муляє нам шиї!
Леонід Пінчук,шанувальник і
дописувач А.Погрібного,член ініціативної групи громадянської акції
"Калинова гілка".,Миколаїв
Немає коментарів:
Дописати коментар