ВІРШ.

 Новий костюм – старий вертеп.

 І був совдеп, і є совдеп.

 Хоч прапори здіймай до хмари,

 Під саму шию шаровари,

 На лобі тризуб намалюй –

 І був холуй і є холуй.

 Чи двохголового орла

 У центрі кожного села

 Постав на радість «господіну»,

 І доклюєте Україну.

 А ми ж так вірили наївні,

 Що заспівали треті півні,

 Що зникла давня чортівня,

 Діждали пресвятого дня,

 Відродження і різні штучки,

 Стояли, взявшися за ручки:

 Це ж від Луганська і до Львова

 Держава! Воля! Слава! Мова!

 Хотіли вилізти з ярма.

 А де ж та правда? А нема.

 Бо ті, що розпинали Стуса,

 Козацькі запустили вуса,

 Навчились українських слів

 І записались до хохлів.

 А ті, що проклинали Бога,

 Сьогодні підпилявши роги,

 Ідуть, ховаючи хвости,

 До церкви слинити хрести.

 Народу злидні та дірки,

 А їм фортуни та зірки,

 Із награбованих грошей

 Дають на храм і на музей…

 Як і тоді, щодня, щодня –

 Брехня, брехня, брехня, брехня…

 Хотіли вилізти з ярма.

 А де ж та правда? А нема.

 Ю.Сегеда