- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

суботу, 3 січня 2015 р.

Бандера – аж ніяк не закомплексований хирляк, з низькою самооцінкою, – дослідниця

Фільм «Секрети Бандери», відзнятий телеканалом «1+1» – не документальна стрічка, а суміш припущень, здогадок, перекручень і відвертої брехні. Про це «Погляду» розповіла краєзнавець Стрийського музею «Верховина» Зеня Ханас, котра займалася дослідженнями життя Бандери в молоді роки, в час, коли Бандера жив і вчився у місті Стрий, що на Львівщині, де і сьогодні діє музей родини Бандерів.
 
За словами краєзнавця, Степан Бандера походив зі шляхетного роду священиків, що відіграло велику роль у становленні його як особистості. Серед його родичів були відомі люди, серед яких отець Андрій Білецький – духовний наставник Бандери та друга людина при митрополиті Шептицькому. 

«Степан був сином і внуком греко-католицьких священиків. А всім відомо, що саме священичі роди підняли у Галичині українське питання у кінці ХІХ – на поч. ХХ ст. Священичі родини були осередками культури, просвіти, вони боролися з пияцтвом, невіглаством», - розповідає Зеня Ханас. 

На думку краєзнавця, у фільмі недостатньо аргументів, аби підтвердити теорію, яка нав’язується авторами. А ті факти, котрі подаються, не збігаються з історичними джерелами. 

«Так, у Стрию в 1919 році не було шість гімназій, і серед них одна українська, в якій вчився Степан, як вказано у фільмі. Була лише одна державна, а відповідно польська. До того ж у фільмі вказано, що Бандера - простий хлопець з села, який ніколи не ходив до школи. Але ж до австрійських чи польських гімназій приймали тільки після складення досить складних іспитів, до яких треба було серйозно готуватися. Степан був добре підготовлений до вступу, бо коли вчителя з початкової школи забрали на фронт, родина Бандерів давала дітям приватну освіту. Та й не сільський він хлопець, а син священика, в родині якого збиралася передова галицька інтелігенція. Про утраквістичні класи у фільмі ні слова. 

Також говорили, що навчався Степан не досить успішно, брав кілька академвідпусток. Це неправда. Усі Бандери добре вчилися, і отець Андрій не мав з тим ніколи клопоту. Але коли революційна боротьба захопила все єство Степана, то зрозуміло, чому не складав іспитів за черговий семестр», - сказала Зеня Ханас. 

За словами Зені Ханас, через незнання біографії Бандери ведуча намагалась заплутати глядачів. Так, наприклад,ведуча запитала, де був Степан, коли не вступив на навчання до Подєбрадів? І відповідь прозвучала досить інтригуючи. Проте насправді Степан проводив час у рідному селі Старий Угринів, організовуючи Просвіту, товариство Луг, церковний хор, драматичний гурток. 

«У фільмі також акцентували увагу на фотографії батьків. Проте це зовсім не батьки Степана. Вони виглядають інакше. І це не єдиний ляп з фотографіями у фільмі. Так, хлопчина на фото в куточку, який, за висловом Олега Чабана у фільмі, недооцінював себе, не Степан, а його молодший брат Олесь», - з обуренням розповідає краєзнавець. 

За словами Зені Ханас, велику роль в патріотичному вихованні Степана Бандери відіграла скаутська організація «Пласт», членом якої був Степан Бандера. Проте у фільмі сказано, що Степана не прияли до «Пласту».

«Пластуни завжди відрізнялися не тільки патріотичним вихованням, але й загартовуванням характеру та оптимізмом. Пластун в будь-яких умовах повинен зберігати оптимізм, і ця риса характеру спостерігається впродовж усього його життя. А в фільмі цього нема. Там взагалі незрозуміло, до чого ці пластуни і що це за організація. А те, що його не прийняли до «Пласту»… ну нема такого. До «Пласту» можуть належати не тільки діти низького росту, але й інваліди. Головне – виконувати точки пластового Закону», - зазначає краєзнавець.

«Прошу вас тільки, не думайте, що Степан був хирляком, закомплексованим, з низькою самооцінкою, розбишакою, мстивим (так як показали у фільмі). Ні, це був веселий, розумний, дотепний, спортивно розвинений хлопець, який мав багато друзів. Друзі його любили - бо було за що», - підсумувала Зеня Ханас.





Фільм "Секрети Бандери"


Немає коментарів:

Дописати коментар